1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. ПРАВОПОРУШНИКИ СТАЛИ ЧАСТІШЕ ВИКОРУСТОВУВАТИ...

ПРАВОПОРУШНИКИ СТАЛИ ЧАСТІШЕ ВИКОРУСТОВУВАТИ ІНТЕРНЕТ ДЛЯ СВОЇХ ШАХРАЙСЬКИХ ДІЙ

Під час воєнного стану на території держави з’явились нові види шахрайських схем, а правопорушники дедалі частіше використовують Інтернет з метою приховування своєї діяльності завдяки технологіям, які забезпечують мережеву анонімність, а саме з використанням соціальної інженерії (фішингу).

Фішинг полягає в тому, що зловмисники, імітують діяльність реально існуючих державних соціальних програм, компаній, банків, використовуючи неголосові засоби комунікації, під різними приводами (соціальна допомога вимушеним переселенцям, є-підтримка, фінансова допомога державних та міжнародних інституцій, ООН, ЄС, благодійних фондів тощо) намагаються отримати (виманити) у державних платіжних карток карткові реквізити та іншу конфіденційну інформацію.

Для того, щоб захистити себе, ніколи не слід відкривати вміст додатків або переходити за посиланням, не вивчивши всіх деталей. Часто адреса відправника містить помилки в назвах, а посилання мають неправдоподібний вигляд.

Ніколи не відкривайте незрозумілі файли з розширеннями .гаг (та будь-якими іншими архівними розширеннями), .dll та .ехе (такі розширення мають файли, які запускають виконання якоїсь команди чи програми, під такі файли дуже часто маскується шкідливе програмне забезпечення (віруси), яке зламує ваші програми на смартфонах та інших пристроях та отримує доступ до конфіденційної інформації особи та її банківських рахунків.

Якщо людину просять ввести або назвати особисті дані – ніколи цього не робить. Краще окремо зайти на сайт компанії, наприклад, банку. Ще краще – зателефонувати на офіційний номер установи для уточнення інформації.

Це стосується шахрайських дій, спрямованих на виманювання реквізитів картки у її власника, у тому числі під приводом виплати допомоги від держави та міжнародних організацій через створення фішингових сторінок, які імітують офіційні сторінки державних установ, банків, платіжних сервісів тощо.

Один із найпоширеніших з видів – телефонний дзвінок від шахрая до потерпілого, в ході якого особа, яка виманює грошові кошти представляється представником банківської або іншої фінансової установи та заявляє про ті чи інші проблеми з рахунком, грошовими коштами, вкладеннями тощо.

Цей вид шахрайства можна поділити на два підвиди. Перший – коли шахрай телефонує до потерпілого та як правило володіє малою частиною персональних даних потерпілого. Другий вид шахрайства – коли особа, яка телефонує все ж таки володіє персональними даними потерпілого, чим вводить потерпілого в більшу довіру до себе.

Перший вид шахрайства – надходить дзвінок, особа представляється або представником, або службою безпеки банку чи фінансової установи і задає питання загального характеру. Наприклад про те, що є певна проблема з рахунком, загроза безпеці рахунку та під цим приводом одразу запитує в потерпілого номер банківської картки, інші індивідуальні ознаки картки та номер його телефону, проводить це все через функцію зняття грошових коштів з картки без самої картки. Потім потерпілому на телефон приходить індивідуальний код, який потерпілий сам говорить шахраю. Після цього шахрай як правило знімає з картки потерпілого грошові кошти.

Інший підвид шахрайства, коли особа-шахрай телефонує потерпілому та повідомляє певну частину анкетних даних потерпілого, адже з тих чи інших джерел шахраю якось стало відомо про анкетні дані потерпілого. При цьому якщо у вас намагаються вияснити ще будь-які персональні данні про вас або про реквізити банківської картки, рахунку, пін-коду, не треба їх ні в якому разі надавати.

Необхідно припинити дзвінок, зателефонувати на гарячу лінію банківської установи (на офіційних сайтах таких офіційних представництв є номера мобільних телефонів, номера гарячих ліній) для уточнення інформації про свій рахунок або особисто звернутися до банківської установи для вирішення будь-якого питання щодо свого банківського рахунку.

Як що вам телефонують шахраї, повідомите про це поліції за номером 102.

За матеріалами Болградської окружної прокуратури